Кругове цитування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схематичне зображення базових способів виникнення кругового цитування. Штрихові лінії показують шляхи інформації, про які невідомо отримувачу інформації.

Кругове цитування чи фальшиве підтвердження — ситуація в джерелознавстві, коли інформація здається такою, що походить з кількох незалежних джерел але насправді походить лише з одного.[1][2] В багатьох випадках така ситауція є наслідком недбалості при пошуку та перевірці першоджерел. Однак, іноді це може бути зроблено навмисно з метою поширення та посилення віри у певну інформацію.[3]

Проблема характерна для багатьох інформаційних галузей, включно з науковими дослідженнями, журналістикою та розвідувальною діяльністю.[2] В останньому випадку це є особливою проблемою, оскільки з високою ймовірністю означає саме навмисну спробу введення в оману та поширення дезінформації.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Sterzer, Marcus; McDuff, Patrick; Flasz, Jacek (Summer 2008). Note to File—The Challenge of Centralized Control Faced by the Intelligence Function in Afghanistan (PDF). Canadian Army Journal. 11.2. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2012.
  2. а б Rozen, Laura (7 червня 2008). The Cocktail Napkin Plan for Regime Change in Iran. Mother Jones. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 26 червня 2019.
  3. Hurley, Micheal T.; Smith, Kenton V. Chapter 8: The Aviv Report. I Solemnly Swear: Conmen, Dea, the Media and Pan Am 103. New York: iUniverse. с. 129. ISBN 0-595-29947-4. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 26 червня 2019. Circular reporting occurs when what is reported is fed back to the originator in revised fashion which makes it difficult to objectively view the end product until you can trace back the sources to determine where the original information actually came from. Pan Am would eventually try to play that game by trying to introduce into court news reports that they themselves had a hand in producing.